[Текст пісні «Синиця»]

[Куплет 1: MONATIK]
Куди ти поспішаєш так, старий?
Стривай, дай нагадаю тобі дещо
Дай-но награю тобі дещо саме про те, що
Так любив, коли здавалося: навіки молодий
А вітер, зовсім не німий, постійно шепотів пригодами
І роспукалися сміливо ширше плечі
Все було більшим, ти був трохи меншим
Менше накрутів, більше надії
І тим не менше, більше мрій
Зморшки лише від посмішки
Куди ти спішиш, старий?
Так повільно і пошепки
Коли не було ні краплі в тобі
Прикладами батьки часто прикрими
Вкладали в голову речі
Що небезпечно, як недоречно
To be or not to be
Світ такий велетенський, малеча
І люди бувають добрі, до речі, всі
І навіть виділися кольорові сни
Я виділюся, я стану людиною краще за них
Чому ж ти притих?
Де той малий, що був прикладом? Він же не зник
Чи, може, ти так спішив жити — й від мене відвик?
А, молодик?
Чи люди перевертні зʼїли тебе на всі сто?
Чи нас розʼєднало з тобою твоє нове місто?
Чи нам через молодість ту стало тісно?
[Скіт: MONATIK]
Я тут, я ж з тобою
Як міг забути ти? Я ж — це ти
Згадай мене просто
(Ти поруч, ти зі мною)
O-O-O—

[Куплет 2: Міша Правильний]
Синиця сідає на дерево за вікном
Та, що поруч, прокидається, радіє та встає її сфоткати
За нею маленький пес біжить, якого іноді можна сплутать з котом
Життя дуже різне на смак, але у такі моменти, як цей, смак солодкий
Родина — найголовніше, цей механізм всередині хто завів?
Може, бабуся покійна, коли ще була при розумі
Може, мій батько, який мене любив, яким би не був я, і любить досі?
Може, мій досвід
Може, почутий в дитинстві госпел
Може, той хостел, де я на підлозі спав поруч з баригами та бандитами
Мріючи шанс отримати мати дім, у якому гратимуть діти
Може, ті кляті терни, які ми здолали із нею удвох
Може, той, кого езотерики кличуть Всесвіт, а я називаю Бог
Відросток дерева стає гілкою у дорослому віці
Ранком звичайного понеділка на нього сідає синиця
Синицю фоткає жінка красива, на яку дивиться хлопчик
Хлопчик став чоловіком давно, але це не точно
Зло регоче в пеклі своєму, хоче зламати зсередини
В тому, що любові з добром не існує, воно мене прагне запевнити
Але в світі заведено так, що темряві світло завжди даватиме відсіч
Поки на дерева гілку у понеділок сідають синиці
[Інтерлюдія: MONATIK & Міша Правильний]
Я виділюся, я буду краще за них
Я буду краще-краще
Хоче зламати зсередини
Я буду краще за них
Я виділюся
Згадай мене, я тут

[Аутро: MONATIK & Міша Правильний]
Чи люди-перевертні зʼїли тебе на всі сто?
Чи нас розʼєднало з тобою твоє нове місто?
Хлопчик став чоловіком давно
Дійсно
Більше мрій (Я ж з тобою, я тут)
Життя дуже різне на смак
Все було більшим, ти був трохи меншим
Менше накрутів, більше надії
І тим не менше, більше мрій
Шанс отримати мати дім, у якому гратимуть діти
Чому ж ти притих? А, молодик?
Любові з добром не існує
І люди бувають добрі, до речі, всі
Здолали із нею удвох, та, що поруч
Світ такий велетенський, малеча
Хлопчик став чоловіком давно, але це не точно
Як міг забути ти? Я ж — це ти
Згадай мене просто